Справжнє прізвище – Чічка. Народився в м. Копичинці, тепер Гусятинського р-ну Тернопільської області. Вчився на юридичному та філософському факультетах Львівського та Віденського університетів, водночас займаючись співом. У 1926-28 удосконалювався в Італії.
У 1922-26 – соліст Львівської опери. У 1928-41 – соліст Берлінської філармонії. Як камерний співак виступав з величезним успіхом у Німеччині, Польщі, Швеції, Італії, Франції, Нідерландах.
Володів феноменальним голосом надзвичайно красивого тембру неосяжного діапазону з блискучими металевими верхніми нотами. Мистецтво Чічки-Андрієнко неодноразово порівнювалось з мистецтвом Е. Карузо.
Серед оперних партій – Герцог ( Ріголетто Верді), Фауст ( Фауст Гуно), Іоанн Лейденський ( Пророк Мейєрбера). Як камерний співак Чічка-Андрієнко пропагував твори Лисенка, Людкевича, Січинського, Барвінського, Чайковського, Шуберта, Брамса, Верді, Бізе, Флотова, Пуччіні, Масканьї, народні пісні.
Знімався у кінофільмах. Записав на німецьких фірмах ( Телефункен та ін.) ряд творів українських та зарубіжних композиторів, народних пісень.
У 40-х роках заснував власну школу співу в Роттенбурзі, де виховав чимало німецьких співаків. Відомий також як реформатор вокального співу. Автор праці Про модерний вишкіл голосу (рукопис). Помер у м. Роттенбурзі (Німеччина).
